Історія села
Тарасівській сільській рада підпорядковані п»ять населених пунктів: Тарасівка, Червонопілля,Новокиївка, Іванівка, Західне.
На території теперішнього села Тарасівка до 1921 року був розташований панський маєток, в якому жили вихідці з Німеччини. Навесні 1922 року почалось заселення села вихідцями з міста Бобринця та Київської губернії. Люди були переселені примусово. Їх змусили покинуте все нажите: млини,кузні, лісопилки та переселитись на пустир. Так була започаткована перша вулиця села Горова. Ближні села Гарби та Ульянівка були переселені ближче до нашого села та утворилась вулиця Ардельовка. Кожне обійстя господар відмічав кам»яною брилою по чотирьох кутах. Селяни спішили засіяти землю,яка надавалась їм в степу та городи біля садиби. Тож спочатку люди жили в землянках, а на другий рік, після переселення почали будувати глинобитні будинки. У 1924 році жителями села була збудована восьмирічна школа .
У 1927 році було створене машино-тракторне товариство «Незаможний селянин».Люди стали жити заможніше, лише до 1929 року, коли почалась колективізація. В людей відбирали реманент, худобу, землю, зерно, а хто не погоджувався - висилали в Сибір. Підходив 1933 рік. Голодомор пам»ятають всі жителі, бо передають ці перекази з покоління в покоління. В людей відбирали все, що виростили. Податки накладались на все: м»ясо- 40 кг, яйця-150 шт., овочі, шкіру із свиней- 1 шт., плодове дерево – 2-3 руб.
Багато людей померли від голоду.
У 1939 році робили на трудодень, а давали один раз на рік трохи зерна.
В 1941 році всі чоловіки, які досягли призовного віку були відправлені на війну.
35 жителів села віддали своє життя в боях за Батьківщину, 94 – нагороджені орденами та медалями.
Села Західне,Новокиївка теж заселялись вихідцями з Київської губернії, тож і назвали село Новокиївка.
У 1952-1957 роках відбувалось будівництво в селі Тарасівка. Збудували комплекс свиноферм, клуб на 400 місць,сільська бібліотека з фондом 8,5 тис. книг, сільську раду, 3 магазини, дитячий садок, нові житлові будинки. В нові помешкання заселяли переселенців із Західної України.
У 1978 році збудовано нове приміщення контори.
У Тарасівці містилась центральна садиба колгоспу ім.Суворова, за яким закріплено 6135 га землі, з 5666га - орної. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні свинини. За трудові успіхи нагороджено орденами та медалями 107 передовиків. Головою колгоспу був Чучин Ілля Сергійович відзначений орденом Леніна.
В 1998 році побудована нова двоповерхова школа І-ІІІ ступенів.
У 2000 році пройшла розпайовка колгоспних земель та майна. Люди отримали земельні та майнові паї. Утворилось 14 фермерських господарств та СТОВ «Червонопілля», які взяли в оренду землю та виплачують орендну плату власникам та 260 одноосібників.
Видатними односельцями були:
Професор медицини – Тараненко Л.Д.
Кандидат юридичних наук – Мунтян В.Л.
Герой соцпраці – головний агроном колгоспу ім..Суворова – Федченко Олексій Михайлович.
Кавалер трьох орденів Слави – доярка Кушнір Таміла Семенівна.
Гаспарян Ігіт Сагателович – 08.03.1986 р.н., учасник АТО ,який загинув 10.02.2015 року біля м.Горлівка Донецької області.
Його іменем названо вулицю в м.Кропивницькому.
